• dle 10.2
  • ,
  • наши фильмы
  • Регистрация    Войти
    Авторизация

    Оцінка гравців Карпат та їх форма

    Категория: Останні новини футболу / Прем'єр ліга

     Ми виз­начили середню оцінку гравців, які виходили на поле. А їх було аж ЗО. До речі, серед них тільки сім легіонерів, за що варто й подякувати менеджменту.

    Серед тих, хто фігурував у статистиці, були и такі, що робили це тільки одного разу та кілька хвилин. Та таке практикується всюди. І молодець Олександр Севідов, що дав понюхати пороху «горобцям». Молоді гравці каші ніби не псували.

    Героїв сезону можна назвати кілька. Звичайно, вболіваль­никам більше запам'ятаються вдалі дії в атаці та забиті м'ячі. Але за нашими підрахунками, як і в першій частині, так і загалом за сезон, найкращим знову став голкіпер.

    Усе одно - це суб'єктивна оцінка. Комусь сподобалися одні дії, хтось не зауважив в екстазі від них грубих помилок, а дехто намагався дивитися нейтрально й аналізувати всі дії кожного гравця. Не претендуємо на істину, але за на­шими розрахунками найкращим серед польових вийшов Сєрґєй Зєньов.

    Не ставили ми оцінок головному тренеру. Та, критикую­чи, визнавали, що в цій ситуації, в якій зараз перебувають львів'яни, він згрубша їм підходить. Імпонує й те, що сам керманич собі перед зимовою перервою за п'ятибальною шкалою поставив «трійку». А в другому «семестрі» ми би підняли її на один бал. А загалом картина вийшла така.


    ОЛЕКСАНДР ІЛЬЮЩЕНКОВ - 6,6

    Кілька разів перераховували як і після першої частини, так і по завершенню сезону. Нічого не змінилося. Якщо відверто, це чи не єдина позиція, експеримен­тами на якій дивував тренер. Хлопець спочатку вимушено став у рамку, оскільки травму­вався Роман Підківка. І відразу так заграв, що навіть похибки наприкінці першої частини сезо­ну виглядали не такими вже й катастрофічними. А в другій час­тині його чомусь знову посади­ли на лавку. Та потім довелося визнати, що дарма. Зрозуміло, помилки бувають і у великих воротарів. А Олександр у деяких поєдинках видавав такі сейви, що й тим не снилося.

    СЄРҐЄЙ ЗЄНЬОВ - 6,5

    Естонець уже не перший чем­піонат викликає симпатії. Але, на жаль, часто виникали проблеми зі здоров’ям. Цей сезон він теж розпочинав непросто. Спочатку з’являвся на заміну. І в цих важ­ких для колективу поєдинках ставав лідером й пожвавлював гру. Врешті, це зауважили й нас­тавники, після чого він став грав­цем основного складу. І не прос­то хавом, а одним із лідерів. Піс­ля Гладкого став найкращим бомбардиром «зелено-білих». На його рахунку є й чимало гольо- вих передач і комбінацій, які за­вершувалися взяттям воріт су­перників.


    ДМИТРО ЛЬОПА - 6,4

    Усі пам’ятають, що колись цей хлопець був головною молодою зіркою «Дніпра». Потім травма його відсунула в тінь ще одного вундеркінда Євгена Коноплян­ки. Дмитро, відновившись від пошкодження, намагався повер­нути собі ім’я. І зрештою доля закинула його до львівських «Карпат». Із нетерпінням очіку­валася його поява на полі. І це сталося. Пробували його на різ­них позиціях. Та все-таки він найбільше любить діяти під на­падником із акцентом на лівий фланг півзахисту. В останніх мат­чах тренер у своїх тактичних по­будовах знаходив завжди місце для Дмитра. І він віддячив креа- тивною і технічною грою.


    ОЛЕГ ГОЛОДЮК - 6,3

    Багато хто може сказати, що не помітний в атаці, оскільки так і не відзначився у цьому сезоні хоча б одним забитим м’ячем. Та він діяв на різних позиціях, час­тіше навіть в опорній зоні. Але й там знайшов своє місце. Тішить, що відіграв стабільно, без про­валів. Шкода, що наприкінці се­зону отримав травму і не зміг допомогти команді наробити ще більше галасу.


    ҐРЕҐОР БАЛАЖИЦ - 6,3

    Не варто дивуватися. За підсум­ками минулого сезону цього хлопця ми хотіли відправляти зі столиці Галичини - там, де «кози не мекають». Але, перетерпівши всі фінансові негаразди, і зрозумівши, що тільки власною грою доведеш свої амбіції, сло­венець заграв у центрі захисту надійно та впевнено. Навіть став лідером центральної вісі оборо­ни. Це побачили не тільки ми, а й головний тренер словенської збірної, дозволивши нарешті нашому «Григорку» дебютувати за свою національну дружину. Пробував Севідов різні пари центральних оборонців, але зав­жди серед них був Балажиц, який пройшов увесь сезон без відчутних провалів.


    АНДРІЙ ГІТЧЕНКО - 6,3

    Прогрес сезону. За підсумка­ми першої частини, в нього був середній бал 5,7. А навесні так заграв, що довго тренеру не до­велося роздумувати. Він зробив його однією з основних фігур у команді. Надійність, зрілість та холоднокровність футболіста, який не дозволяв собі втрачати концентрацію, не могли не спо­добатися.


    ВОЛОДИМИР КОСТЕВИЧ- 6,3 Проблема у «Карпат» із лівим захисником була. Кого кілька сезонів тільки не пробували, а когось через якісь амбіції вики­дали. Нарешті спробували на цій позиції Володимира. І хлопець не підвів. Почав невпевнено, а потім із кожним матчем тільки додавав. Його красень-гол у во­рота полтавської «Ворскли» зга­дують ще й досі. У другій частині в деяких матчах дозволив собі й результативні помилки. Однак став незамінним у ролі ата- кувального захисника.


    МЛАДЕН БАРТУЛОВІЧ- 6,2 Футболіст настрою. Симпатик львівських уболівальників своєю грою не вражав у кожному матчі. Часто саме він ставав лідером ко­манди і заводив її для здобуття необхідного результату. Та час­тенькі перепади в оцінках, коли за ним стежать чи не найбільше, випадковими бути не могли. Хоча й посів третє місце серед бом­бардирів «Карпат», «філонство» й недисциплінованість у певних зустрічах дещо затьмарили майс­терність хорвата.


    ОЛЕКСАНДР ГЛАДКИЙ- 6,2

    Найкращий голеадор. Для на­падника - це найважливіше. Були матчі, коли старався, немов від цього залежала його доля. Тоді натішитися не могли напад­ником. Але й були провальні поєдинки. Вже навіть Олександр Севідов почав кепкувати публіч­но з форварда. Не фартило йому, а від цього десь зникала й упев­неність. Але те, що без нього «Карпатам» було би неперелив­ки - зрозуміло. Попереду він чіп­лявся за м’ячі, почав і забивати частіше й паси роздавати. А в за­хисних діях допомагав, немов це його улюблена справа. Та ще й робив це дуже вдало і корисно.

     

    МУРТАЗ ДАУШВІЛІ - 6,2 З’явився цей гравець лише у другій частині сезону. І бути б йому серед найкращих футбо­лістів, якби не провальний по­єдинок проти харківського «Ме­таліста», коли наставник не вит­римав і замінив його вже після 1 5-ти хвилин гри. А загалом опор­ну зону зацементував добре. Грузин навіть став спокійнішим і за дев’ять матчів заробив тільки два попередження.

     

    АМБРОСІЙ ЧАЧУА - 6,2 Відкриття сезону. В першій час­тині сезону він вийшов тільки на шість хвилин, а в другій став неза­мінним гравцем центра поля. Мо­лодість ще не дозволяє йому про­демонструвати весь свій потенці­ал, але хлопець робить усе прави­льно, щоби стати в майбутньому одним із лідерів колективу.


    ВАЛЕРІЙ ФЕДОРЧУК - 6,1 Якщо відверто, від нього після сезонів «на очах» у «Львові» та вдалому універсалізмі у «Крив­басі» очікували більшого. Трива­лий час він був чи не найбільш критикованим гравцем. Частково списували його невдалі дії на те, що його ставлять в опорній зоні. Але в тому ж Кривому Розі він навіть у захисті діяв нормально. А в «Карпатах» йому більше до вподоби нападницькі намагання. Відколи почав грати з думкою про чужі ворота, - з’явилася й хороша преса. І навіть м’яч забив.


    ПАВЛО ПАШАЄВ - 6,1

    Теж піднявся порівняно з пер­шою частиною сезону. Спочатку плювалися від правого захисни­ка так, що слини не вистачало. Вимагали на віть повернення до складу Степана Гірського. Але згодом, маючи постійну ігрову практику й довіру тренера, він став незамінним механізмом у руйнівних побудовах команди. Минуло кілька турів і хлопець почав займати лідируючі позиції в рейтингах.


    ЯРОСЛАВ МАРТИНЮК - 6,0 Не часто з’являвся на полі до зимової перерви. Виходив тіль­ки на заміни. Тому й оцінка тоді була тільки 5,5. А в другій частині ним почали залатувати всі діри. І він не знітився на жодній із пози­цій. Грав і в захисті, і в нападі. Всюди виглядав пристойно. Осо­бливо йому почали вдаватися дії асистента. Не один гол відбувся після його рейдів і пасів.


    ДЕНИС МІРОШНИЧЕНКО- 6,0 Якщо юний хлопчина буде про­гресувати - будуть із нього люди. Його підпускали до основи обе­режно. Пробували і в півзахисті, і в захисті. Спочатку він не вра­зив - тому сів «на банку». Потім трохи «опірився» на тренуваннях і наприкінці першої частини чем­піонату його прізвище почало лунати частіше. З’являвся і після перерви. Наразі без феєрверків. Боязнь не пропустити контрата­ку опонента присутня - тому й уперед ходить не часто.


    ВАДИМ СТРАШКЕВИЧ- 5,9 А от цей футболіст, на жаль, опустився в рейтингу. За основ­ну команду дебютував тільки в серпні в гостьовому матчі проти «Іллічівця», вийшовши на поле на 89-ій хвилині замість Олега Голодюка. Перед тим провів матч за юнацьку збірну України ІМ 7. Молодий, талановитий хлопець. Олександр Севідов почав йому довіряти і потім він чотири рази виходив в основі «зелено-білих». Голами не від­значився, але результативні пе­редачі на його рахунку є. А по­тім раптом щось урвалося. У другій частині сезону він так і не повернув собі основне міс­це, вийшовши тільки двічі на заміну.


    АНДРІЙ ТКАЧУК - 5,9 Грав тільки у першій частині чемпіонату. Стабільно, руйнував не гірше, ніж колись, діяв на ата­ку (навіть розпочинав їх), загро­жував чужим воротам дальніми ударами. Словом, порівняно з попереднім чемпіонатом, - мо­лодець. Але згодом щось таки не зрослося у стосунках із керів­ництвом і він усю весну просто почекав, коли в нього завер­шиться угода з клубом.


    ІГОР ПЛАСТУН - 5,8 А тут хоч сядь і плач. Щось тра­пилося з хлопцем. Яйця собі не гладив під час атак опонентів. Але порівнювати того гравця, який минулого року був ледь не «Ки­тайською стіною» і якого вже журналісти хотіли бачити в наці­ональній головній команді, в тим, хто цього разу виходив цемен­тувати центр оборони, - не мож­на. На його тлі Ґреґор Балажиц виглядав «спайдерменом». Дуже часто помилявся Ігор. Не всти­гав, програвав позиційно. Приво­зив у свої ворота голи. Догрався до того, що інколи навіть у заяв­ку не потрапляв.


    ЄВГЕН БОХАШВІЛІ - 5,8

    Частіше почав його випускати наставник. І нападник момента­ми продемонстрував, що з ньо­го таки можуть вийти люди. До­вів це навіть забитим м’ячем, хоча й не мав багато ігрової прак­тики.


    РОМАН ПІДКІВКА - 5,7

    Не надто покращив свої позиції порівняно з першою частиною сезону. Його кинули «під танки». Подвиг панфіловців він не зро­бив. А набратися досвіду отри­мав змогу не раз. Потім травму­вався. Неприємно, але це вряту­вало його від подальшої крити­ки. Після відновлення його зно­ву вирішили поставити в осно­ву. Але фатальні помилки у кіль­кох матчах поспіль врешті дой- няли і тренера. Тож він відпра­вив його у дубль від гріха по­далі.


    ІГОР ТИЩЕНКО - 5,7

    Переїхав із Маріуполя, де його не потребували, і став одразу основним у «Карпатах». У столиці Галичини універсалізм гравця звівся до того, що найкраще він виглядав на позиції лівого захис­ника. Але й цю згодом втратив, зігравши тільки шість матчів. А потім залишив команду.


    САМСОН ҐОДВІН - 5,7

    Улюбленець львівської публі­ки тепер один із гвинтиків клу­бного менеджменту. Тут важ­ко щось додати. Повернення найбільшого патріота «Карпат» усі очікували з нетерпінням. І це мусіло трапитися. Хлопець знову вийшов на поле, але вже не в тій фізичній формі. За чо­тири матчі не заробивши навіть жодного попередження - вже не той був нігерієць. Ще й при­віз м’яч у власні ворота в матчі проти донецького «Металурга». Бажання грати ніби й не зник­ло, але щось не те коїлося з колишнім збірником молодіж­ної збірної Нігерії. І він вирішив повісити бутси на цвях.


    ДЕНИС ВАСІН - 5,4

    Поки на початку сезону наби­рали форму Зєньов і Гладкий - Денис виглядав досить пристой­но. Голами не відзначився, але попереду суперників лякав, дай Боже. А потім не витримав кон­куренції. А останні його появи на полі навіть викликали розча­рування.

    Міг би очолювати рейтинг пра­вий захисник Павло КСЬОНЗ. Але після двох вдалих матчів його віддали в оренду в харків­ський «Металіст». Один повноцін­ний ПОЄДИНОК зіграв іАндрій САВЧЕНКО. І зробив це так, що більше на полі не з'являвся. Ще прийде час? Інша історія з легіо­нерами МАРСЕЛІНЬЮ та Армандо Елою - їм давали шанс тричі. Наразі вони ним не скорис­талися. Вічно перспективний Володимир ГУДИМА, якому вже 23 роки, наразі про основу мріє, але без доказів. У другій частині сезону свій шанс отримав і Та­рас ПУЧКОВСЬКИЙ, але не ско­ристався ним. Повернувся зі сім­феропольської «Таврії» в рідні пенати Юрій ГАБОВДА. Щоправ­да, наразі основа від нього дале­ка, як уже й Крим від України.

     

     

     

     

    шаблоны для dle 11.2
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.