• dle 10.2
  • ,
  • наши фильмы
  • Регистрация    Войти
    Авторизация

    Сборная южной кореи по футболу

    Категория: world cup 2014 / teams / news / Останні новини футболу
     сборная южной кореи по футболу
     

     Сборная южной кореи по футболу


    ІСТОРІЯ 

    Футбол в Корею прийшов в останні роки XIX століття, проте до створення збірної знадобилося ще більш ніж півстоліття. Після другої світової були створені національна асоціація, відразу ж вступила у ФІФА, а також головна команда країни. Дебют збірної вийшов, що називається, «з коліс»: команда вирушила на Олімпіаду-48 у Лондон, де в стартовому поєдинку переграла Мексику. Однак за радістю прийшло і розчарування - слідом було найбільшої поразки в історії: Швеція записала на свій рахунок 12 точних ударів проти нуля у південнокорейців. 

    З підставою в 1954 році азіатської конфедерації постало питання і про створення континентального турніру. Перші два розіграші Кубка Азії Південна Корея не знала собі рівних. Надалі «червоні дияволи» кілька разів виходили у фінал континентального форуму, а також займали третє місце, але до успіхів 50-х їм дістатися так і не вдалося. 

    До слова, саме на той період також припав єдиний ЧС, на який південнокорейцям вдалося пробитися у свої ранні роки. Похід за трофеєм завершився цілковитим розчаруванням: у двох поєдинках «червоні» поступилися Угорщині та Туреччині з загальним рахунком 0:17. 

    Надалі протягом 32 років отцям доводилося ділитися з дітьми своїми спогадами про те, що колись їх збірна пробивалася на Чемпіонат світу, а також була фаворитом в боротьбі за золото Кубка Азії. Усе почало змінюватися з 80-х років минулого сторіччя, коли вдалося стабілізувати результати і зробити ще крок вперед. Починаючи з 1986 року і понині південнокорейська збірна не пропустила жодного ЧС. Але схвальні кивання головою моментально пропадають, якщо сказати, що свою першу перемогу на них «червоним дияволам» вдалося здобути лише в 2002 році. До кінця XX століття вистачало як провалів, так і досить несподіваних нічиїх. Але справжнього прориву, хоч і зі скандальним присмаком, вдалося домогтися лише відносно недавно. 
    У новому тисячолітті перші за дванадцять років вдалося завоювати хоч якісь медалі на азіатському континентальному чемпіонаті. Проте це були дрібниці життя в порівнянні з результатами, показаними південнокорейцями на домашньому мундіалі в 2002 році. Багато хто пам'ятає той ЧС і також багато хто пам'ятає про тих «факторах», які вплинули на кінцеве розташування колективів за підсумками турніру. Мова, звичайно, йде про суддівство, часом давало відверту фору навіть тому, яке можна побачити на вітчизняних полях. Причому більшість помилок (моторошне збіг) виявлялося на користь південнокорейців. «ФАРТ» господарям початок ще з самого жеребкування: в один квартет з сборной южной кореи по футболу догодили США, Польща і Португалія. Групу вдалося подолати досить спокійно, обігравши американців і португальців, а також звівши внічию зустріч з нашими західними сусідами. Вогонь почався в 1/8-й, де еквадорський арбітр у зустрічі проти Італії судив з якихось тільки собі зрозумілим правилам. У чвертьфіналі лише в серії післяматчевих пенальті була пройдена Іспанія. І, мабуть, задовольнившись таким результатом, вплив «зовнішніх чинників» поступово зійшло «ні». На передостанній стадії Німеччина з мінімальним рахунком переграла південнокорейців, а в поєдинку за третє місце тріумф вже був на боці Туреччини. Втім, якими б не були кошти, нині вже ніхто не зуміє відібрати той тріумф у команди Гуса Хіддінка, запрошеного тоді спеціально «під ЧМ». До слова, то був і ще надовго залишиться найкращим результатом в історії азіатського футболу на чемпіонатах світу. 

    Голландський фахівець, який в сборной южной кореи по футболу став на багато років вперед тренером № 1, відразу ж після фінального свистка Схід покинув. Однак місцевих функціонерів не залишала ідея знайти «другого Хіддінка». Слідом за Гусом був призначений португалець Умберто Коельо, потім - Джо Бонфрере, потім - Дік Адвокаат, після - Пім Вербеек. Та тільки результати попросту повернулися на вихідну позицію. Лише до кінця першого десятиліття поточного століття було вирішено, що закордон їм не допоможе, тому довірити головну команду країни було вирішено місцевим фахівцям. Якихось феноменальних результатів, правда, це все одно не дало. Хіба що успіхом можна вважати вихід «червоних дияволів» в плей-офф останнього на даний момент мундіалю. 

    СУЧАСНИЙ СТАН 

    Щодо сьогоднішнього дня, з кінця 80-х практично нічого не змінилося. Південна Корея і досі залишається однією з найуспішніших збірних на світових чемпіонатах у себе на континенті. Та й на внутрішній арені, повторимося, з середини минулого століття «червоні дияволи» жодного разу не зуміли виграти Кубок Азії. Правда, зрушення вперед все ж видніються. У першу чергу це стосується континентального форуму, де два останніх розіграшу південнокорейці зупиняються на передостанній стадії, плюс на ЧС з часів 2002 року було ще один вихід в 1/8 фіналу. 

    Правда, на нинішній турнір вперше за останні практично три десятки років підопічні Чхве Ган Хия могли й не потрапити. Досить легко подолавши третій раунд кваліфікації, де єдина поразка їм було нанесено, коли вже багато чого було ясно, «червоні» ледь не спіткнулися на заключній стадії відбору. Сборная Южной Кореи по футболу стартували більш ніж переконливо, розбивши в двох дебютних зустрічах Катар і Ліван із загальним рахунком 7:1. До того ж і світова з Узбекистаном на поле тих розцінювалася як цілком прийнятний результат. Але в що колектив почав грати потім, до цих пір залишається загадкою. Якщо поразка Ірану, який фінішував першим у відбірковій групі, дивувати повинно мало, то сакральне значення абсолютно не потрібною втрати очок з фінішував останнім Ліваном дано знати лише тренерському штабу. Все це призвело до того, що до заключного ігрового дня корейці підійшли з триочковим перевагою над Узбекистаном. У заключному турі наші сьогоднішні герої свій поєдинок іранцям благополучно програли, а ось Узбекистан в паралельному матчі почав активно набивати необхідну різницю м'ячів. У результаті ж південнокорейська команда перетнула фінішну межу другого в групі лише завдяки кращій різниці забитих-пропущених, де перевага склала всього один точний удар. 

    ТАКТИКА 

    Такі каруселі у відборі породили величезний прес на тренерський штаб, який після фіаско Ірану прийняв рішення покинути команду. На тренерський місток було запрошено легенда місцевого футболу Хон Мен Бо, який за дев'ять місяців роботи з колективом вже встиг провести більше десятка контрольних матчів. 
    Розстановка «дияволів» варіюється від матчу до матчу. У кількісному плані залишається незмінним число захисників, а ось распологайся перед ними хави змінюються залежно від цілей на матч. В опорній зоні може виявитися і один, і два, і навіть три виконавця. У нападі найчастіше виявлялися пара форвардів, змінювалися лише їхні функції. Бувало, якщо було необхідно «сісти» трохи нижче, південнокорейським «кулаком» виступав один виконавець, а часом на чужій половині поля взаємодіють і два футболісти. Мало віриться, проте не виключено, що «червоні» використовуватимуть класичні 4-4-2. Місцевим гравцям, що є консерваторами, на даному етапі важко даються якісь нововведення. Втім, тренерський штаб завдяки якраз контрольним зустрічам намагався останній рік додати грі команди гнучкості. 

    Не можна сказати, що вгадати склад представника східної Азії на мундіалі важко. Цього зробити просто неможливо. У кожній серії контрольних ігор тренерський штаб практично постійно розглядав нові схеми і поєднання гравців. Якщо не виникне жодних форс-мажорів, на останньому рубежі очікуємо побачити Сун Рена. Зліва в захисті зіграє універсал Лі Ен, який може вийти на поле на обох флангах. У центрі оборони можуть зіграти Чон Хо і Ен Гвон. Четвертим ж до них швидше за все приєднається Сік Ен. У центрі півзахисту найвірогідніше з'явиться Ву Пак в парі з Де Сонома. А бровки будуть борознити Бо Ген і Чун Єн. Більш-менш все гранично ясно з атакуючої лінією. Гин Хо може зіграти як другого форварда, так і з глибини. А ось на вістрі в останніх поєдинках стабільно з'являвся Шин Вук. 

    ТРИ ЗІРКИ 

    Головною зіркою всієї корейського, а також континентального футболу є Пак Чжи Сун, який носить почесне звання найтитулованішого гравця Азії. Можливо, у свої 33 півзахисник міг послужити ще службу не лише на місцевому рівні, а й допомогти сборной южной кореи по футболу, проте травма коліна змусила його завершити кар'єру в нинішньому році. У 23 роки Чжи Суна запримітив «ПСВ». Там він швидко став своїм і наступним місцем його роботи виявився «Манчестер Юнайтед», з яким Пак і виграв з десяток трофеїв, серед яких були Ліга чемпіонів, а також клубний чемпіонат світу. Прийшов момент, коли було необхідно розлучитися з британськими «червоними дияволами», і це вже починався захід кар'єри. До того ж давало про себе знати те саме пошкодження. На нинішній сезон його поселив у себе «ПСВ», що став для Чжи Суна останнім клубом у кар'єрі. 
    Один з кращих захисників свого часу, єдиним некорейскіе клубом якого став «ЛА Гелаксі», був нинішній наставник національної збірної Хон Мен Бо. 45-річний фахівець, який під час перебування гравцем цінувався за свою чіпкість і надійність, є головним гвардійцем національної команди. Всього за 12-річну кар'єру в збірній Мен Бо провів 136 матчів. По закінченні активних виступів прийняв рішення стати на тренерську стезю, де спершу працював з 20-річними, а потім з олімпійською командою «червоних дияволів». На наставника покладаються великі надії вже в найближчому майбутньому, адже, працюючи з «олімпійцями», майже відразу зумів привести команду до бронзи на Олімпіаді в Лондоні. 

    Ча Бум Кун зумів одним з перших завоювати визнання в Європі. На батьківщині він грав лише в напівпрофесійних командах, проте це не завадило йому стати кращим гравцем Азії минулого сторіччя. За 12 років, проведених у Німеччині, «Ча Бум» зіграв більше трьохсот ігор за «Дармштадт», франкфуртський «Айнтрахт» і «Байєр». У футболці сборная южной кореи по футболу він записав на свій рахунок 55 голів, що є кращим показником в історії «червоних дияволів». На сьогоднішній день з нині виступаючих футболістів ближче всіх зумів до даного показника підібратися Лі Дон Гук, якому необхідно нанести ще 25 точних ударів, однак цьому навряд чи буде призначено трапитися, адже останнім часом південнокорейці тільки пережили зміну поколінь і місце 35-річному нападаючому в складі навряд чи знайдеться. 

    шаблоны для dle 11.2
    Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.